Ікона Божої Матері Зарваницької, ікони вінчальні, Тернопіль

Ікона Божої Матері Зарваницької — святиня Зарваниці, одна з найдавніших на Тернопільщині.
Відома не тільки в Україні, а й за її межами.

Опис ікони.
Поясний образ Богоро­диці, котра тримає на лівій руці малого Ісуса; розпростерті правиці обох постатей підняті для вітання та благословення; погляд Божої Матері спокійний, зосереджений.

Історія ікони.
У 1240 році татаро-монголи зруйнували Київ. Впала Десятинна церква і багато монастирів. Рятуючи своє життя, монахи розбіглись. Уцілілі з них пробрались у Галичину під захист місцевих князів, з якими рахувався хан Батий.

Один з київських монахів Степан Рисан, уродженець Галичини, прошкуючи до Теребовлі, знесилений від голоду і ран, заночував у лісі. Монах щиро молився за свій знедолений край, благаючи заступництва Матері Божої. І у безкінечних молитвах заснув. У сні йому з’вилась Пречиста Діва Марія, поблагословила його і торкнулася до нього своїм Омофором. Монах прокинувся, невидане диво: ранковий туман, що стелився сріблястою долиною, переливався різноманітними барвами ранішнього сонця, а посеред долини — надприродний блиск. Перемагаючи біль від ран, він підійшов до кринички, де побачив ікону Матері Божої, віддзеркалення якої світилось у повітрі над долиною. Монах впав на коліна і щиро молився, омиваючи свої рани. Невдовзі повернулись до нього сили, і на честь цього чуда монах збудував у одній з печер келію та примостив туди ікону Матері Божої. А місце, де зарвав його цей дивний сон, назвав Зарваницею.

Люди, почувши про чудесне місце зцілення монаха, почали приходити звідусіль з надією видужання. Вони у щирих молитвах просили заступництва у Матері Божої. Слава про Зарваницю рознеслась по Галичині, Поділлю й Закарпаттю.

Є історичні згадки, що осліплений князь Теребовельський Василько, побувавши у Зарваниці, став зрячим-здоровим після тяжкої недуги. На знак подяки він побудував церкву на місці, яке зараз називають «Білий камінь». За довгі роки тисячі людей побували у цьому святому місці і бачили багато чудес.

В історії Зарваниці є тисячі свідчень про чудесні зцілення хворих та інші чуда. Коли в 1772—1773 роках морова зараза загрожувала мешканцям міста Бережан, то люди звернулися до заступництва Пречистої Діви Марії і до розп’ятого Спасителя у чудотворній іконі, до освяченої води із кринички: епідемія відійшла і сотні хворих одужали.

Заходами пароха Зарваниці о. П. Мандичевського 1867 відбулась урочиста коронація ікони. Папа Пій IX надав їй відпустового значення. 1921 художник П. Холодний ре­ставрував її та виготовив копію. Після 2-ї світ. війни місц. жителі П. Деркач і Ю. Монастирська переховували ікону, 1988 передали її до Зарваницького храму Пресвятої Трійці. Відтоді у Зарваниці відбуваються багатолюдні прощі.

Нині на чудотворному місці — духовний центр із собором Зарваницької Матері Божої. Під час офіційного візиту в Україну в червні 2001 Папа Римський Іван Пав­ло ІІ помолився перед іконою в церкві на Аскольдовій могилі у Києві, куди святиню привезли з нагоди урочин. Ще одну Божу Матір Зарваницьку відтворив у Філадельфії (США) живописець П. Андрусів; 1973 її освятив митрополит Йосип Сліпий.

читати більше на офіційному сайті